9 грудня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Правове забезпечення реформи освіти в Україні».
Слухання проходили за участі народних депутатів України, представників міністерств та відомств, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, представників усіх ланок та форм освіти, роботодавців, профспілкових, громадських освітянських і студентських організацій, європейських експертів – загалом понад 500 учасників. Представником освітян м. Прилук в складі делегації Чернігівської області на парламентських слуханнях була присутня Світлана Чернякова завідувач ММЦ управління освіти.
Парламентські слухання розпочала Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд. На її думку, зміст освіти був сформований ще за радянських часів. «Тож формування нового змісту освіти необхідно для того, щоб ми зрозуміли задля чого ми вчимо тому чи іншому наших дітей», - зазначила вона.
«Ми завжди зациклювалися на тому, що освіта повинна давати основні знання та навички. Але сучасна освіта має починатися з формування цінностей - цінностей людської гідності, цінностей поваги до людини, що виявляється в дискусії, цінностей стосунків між людьми, державності, громадянства. Настав час запроваджувати цінності в систему освіти», – підсумувала О. Сироїд.
Міністр освіти і науки Сергій Квіт окреслив принципи, які мають стати підґрунтям законодавства про освіту.
Перший принцип – цінність свободи та відмова від авторитаризму в освіті як на управлінському, так і на рівні кожного шкільного класу й університетської аудиторії. Заклади освіти повинні готувати розвинених, вільних, здатних критично мислити особистостей.
Навчальним закладам потрібна автономія: кадрова, академічна, фінансова, організаційна. А здобувачам освіти, вчителям і викладачам, – академічна свобода і простір для креативу. «Жодна норма нових законів не повинна обмежувати ініціативність і творчість», – наголосив Сергій КВІТ.
Другий – ґрунтується на положеннях ст.3 Конституції України, де йдеться про найвищу соціальну цінність держави – людину. «Ми повинні дбати про соціальний статус вчителя. Реформу неможливо здійснити без підвищення заробітної плати педагогів. І таку норму ми закладаємо в базовий законопроект «Про освіту», – зауважив Міністр освіти і науки.
Третій – це нові і конкретні механізми громадсько-державного управління, а також державно-громадського та державно-приватного партнерства.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич підкреслила, що законодавство має дати відповіді щодо того, як забезпечити нашим дітям новий зміст освіти та нові підходи до викладання, як створити кожній дитині належні умови навчання та як знайти баланс між конституційним правом доступу до якісної освіти для кожного і свободою вибору в освіті, відповідно до власних переконань, потреб і можливостей.
«Освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а завдавати напрямок цих змін на наступні десятиріччя», – наголосила Лілія Гриневич, запропонувавши десять напрямків змін, які вважає пріоритетними:
- ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен бути вчитель;
- створення системи освіти впродовж життя;
- система освіти повинна забезпечувати новий зміст, який базуватиметься на «європейських орієнтирах»;
- збільшення навчального часу для реалізації нового змісту;
- правильний розподіл фінансової відповідальності з чітким визначенням усіх показників освітньої субвенції та витрат, які вона покриває;
- децентралізація управління і фінансів;
- створення реального інклюзивного освітнього простору;
- реалізація права вибору в освіті, збільшення кількості місць в дошкільних закладах за рахунок приватної освіти, в яку мають йти «гроші за дитиною»;
- забезпечення розвитку системи зовнішнього і внутрішнього оцінювання якості освіти;
- створення зв’язку системи освіти і ринку праці через дієву національну рамку кваліфікацій та Національного центру професійних кваліфікацій, який займеться розробкою професійних стандартів.
Перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор Володимир Луговий наголосив: « Сьогодні попри всі негаразди ми не маємо права погоджуватись на повну загальну середню освіту, яка триває менше 12 років, з низки причин. По-перше, тривалість нинішньої одинадцятирічної середньої освіти за п'ятиденного тижневого навчання еквівалентно десятиріччю далекого минулого за навчання шість днів на тиждень чого замало».
За його словами, 12-річна середня освіта розвантажить учнів і дасть змогу реально забезпечити профільну старшу школу, зробити навчання більш якісним, вмотивованим і цікавим, сформувати ключові життєві компетентності, необхідні кожній сучасній людині, щоб продовжувати навчання і бути успішною.
В.Луговий також сказав, що Національна академія педагогічних наук готова забезпечити науково обґрунтований зміст 12-річної повної і загальної середньої освіти та його методичний супровід.
Дружина Президента України Петра Порошенка Марина Порошенко під час слухань сказала таке: «Хочу наголосити, що обраний Україною європейський шлях розвитку, в першу чергу, означає зміну ставлення до людини. Тому основою нового Закону України «Про освіту» мають стати саме інтереси дитини, школяра, студента, вчителів та батьків.
У цьому контексті я хочу детально зупинитися на питанні інклюзивної освіти, для впровадження якої я приділяю багато зусиль. Сьогодні від змісту і якості нового закону залежить доля понад 150 тисяч українських дітей, а якщо рахувати разом з батьками та членами їх родин, це майже мільйон зацікавлених та дотичних осіб.
Результатом обговорення учасниками слухань стали конкретні пропозиції до чинного законодавства, які дозволять оптимізувати роботу над новою редакцією Закону України «Про освіту», а також отримати законодавчі пропозиції як до галузевих законів у сфері освіти, так і до інших законодавчих актів, які регулюють питання освітньої діяльності.
Присутні на слуханнях відзначили комплексного оновлення освітньої нормативно-правової бази, яка б забезпечила системну реформу освіти в Україні. |